21 січня 2016 року в
Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира
Гнатюка відбувся III
етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії. Учасників олімпіади
привітали: Волощук Наталія Іванівна, головний спеціаліст відділу спеціальної,
позашкільної освіти та виховної роботи департаменту освіти і науки
Тернопільської облдержадміністрації; Шайнюк Юрій Чеславович, заступник
директора Тернопільського ОКІППО; Кузишин Андрій Васильович, декан
географічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка, доцент, кандидат
географічних наук, голова журі; Вітенко Ігор Михайлович, методист з
географії Тернопільського ОКІППО, кандидат географічних наук, голова
оргкомітету олімпіади.
Сторінки
- Головна сторінка
- Про автора
- Нормативна база
- Методична скарбничка
- Розробки уроків
- Тестові завдання
- Задачі
- Досліди
- Презентації
- Екскурсії
- Кабінет географії
- Мандрівники і мореплавці
- Цікава географія
- Відомі люди краю
- Позакласна робота
- Словник географічних термінів
- З історії села Романівка
- Природоохоронні території
- Колегам
- Батькам
- Учням
пʼятниця, 22 січня 2016 р.
понеділок, 4 січня 2016 р.
Полярне сяйво
Північні сяйва правильніше називати полярними, тому що спостерігаються вони в районі обох магнітних полюсів Землі – Північного і Південного. Це явище виникає після спалахів на Сонці, коли зірка викидає в космос велику кількість заряджених частинок.
Через 30-50 годин в околицях Землі з'являється хмара протонів та електронів. Магнітне поле планети змушує їх звертати з прямого шляху і рухатись уздовж силових ліній поля. Цей шлях веде або до Північного магнітного полюса, або до Південного.
В полярних широтах, де силові лінії пронизують атмосферу і йдуть углиб Землі, частинки стикаються з молекулами атмосферних газів, перетворюючи нейтральні атоми на заряджені іони. Цей процес називається іонізацією. При цьому частина атомів переходить в збуджений стан. Такі атоми випромінюють світло з притаманною їм довжиною хвилі: водень – червоний, азот – жовтий, кисень – червоний на великій висоті і зелений – нижче. Та фаза магнітної бурі, яка супроводжується сяйвами, носить назву «суббуря». Вона триває від години до півтора. Спочатку в небі спалахує довга рівна дуга. Потім вона починає згинатись, по ній біжать хвилі, нарешті, дуга розривається і сяйво охоплює все небо.
Північні сяйва правильніше називати полярними, тому що спостерігаються вони в районі обох магнітних полюсів Землі – Північного і Південного. Це явище виникає після спалахів на Сонці, коли зірка викидає в космос велику кількість заряджених частинок.
Через 30-50 годин в околицях Землі з'являється хмара протонів та електронів. Магнітне поле планети змушує їх звертати з прямого шляху і рухатись уздовж силових ліній поля. Цей шлях веде або до Північного магнітного полюса, або до Південного.
В полярних широтах, де силові лінії пронизують атмосферу і йдуть углиб Землі, частинки стикаються з молекулами атмосферних газів, перетворюючи нейтральні атоми на заряджені іони. Цей процес називається іонізацією. При цьому частина атомів переходить в збуджений стан. Такі атоми випромінюють світло з притаманною їм довжиною хвилі: водень – червоний, азот – жовтий, кисень – червоний на великій висоті і зелений – нижче. Та фаза магнітної бурі, яка супроводжується сяйвами, носить назву «суббуря». Вона триває від години до півтора. Спочатку в небі спалахує довга рівна дуга. Потім вона починає згинатись, по ній біжать хвилі, нарешті, дуга розривається і сяйво охоплює все небо.
Джерело: www.eco-live.com.ua
Підписатися на:
Дописи (Atom)